Суп на кожен день. Як ми не готуємо кожен день салати, але без супів, ну ніяк не обійтися. Звичка у нас така, хоч раз в два дні, а то й щодня, повинна бути рідка їжа, гаряча або холодна. Ну а раз в тиждень або два, повинні бути обов’язково гарячі супи. Грибні супи, курячі, сирні, щі. Але якщо біля плити стояти особливо не хочеться, ми з вами приготуємо кілька простих, але смачних супів, на які не треба витрачати особливих зусиль.
Як тільки розмова заходить про картоплю, я відразу згадую дитинство. Дитинство у нас було не дуже ситне, ніяких страв не було, в основному харчувалися картоплею, ми її варили «в мундирах», варили почищену, смажили, але це вже рідше, бо треба було тратити олію, варили суп. Ось мабуть і все.
Наприкінці п’ятдесятих років у сусідньому дворі з’явилися двоє хлопчиків, які начебто по російськи, але якось дивно говорили. Минув якийсь час, ми звичайно познайомилися, тому що вони добре робили рогатки, а незабаром і подружилися. Ось тоді-то ми дізналися, що вони приїхали з Білорусі.
Спочатку ми грали з ними на вулиці, ну а пізніше ми забігали до них в квартиру, за своїм мальчишечьим справах, як і до всіх інших своїм друзям і як і у всіх, їх мама обов’язково запрошувала нас пообідати.
Спочатку ми звичайно соромилися, але потім, після умовлянь, сідали за стіл і з задоволенням наминали все, що було. Ось тоді-то я дізнався, що виявляється картоплю можна готувати і по-іншому, причому варіантів приготування дуже багато.
Один з цих варіантів:
